ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ
ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ

*** НОВИНИ *** "СОКІЛ" *** УЧИТЕЛЯМ "ЗВ" *** НОРМАТИВНА БАЗА *** ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНА РОБОТА *** ІСТОРІЯ *** ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ***
*** ВІЙСЬКОМАТ *** "ЗВ" ЮНАКАМ *** "ЗВ" ДІВЧАТАМ *** ТЕСТИ *** ФОТО *** ВІДЕО *** ФОРУМ *** АДМІН *** ПРОФІЛЬ *** ВИХІД *** RSS ***
Управління освіти Мелітополя
Електронний журнал


Електронні підручники





Електронні журнали




Освітні сайти






Корисні сайти








Головна » 2011 » Червень » 1 » Відкритий лист до редакції загальнодержавного методично-інформаційного журналу "Основи захисту Вітчизни"
19:31
Відкритий лист до редакції загальнодержавного методично-інформаційного журналу "Основи захисту Вітчизни"
Шановна редакціє!
До вас звертається колектив вчителів, які викладають предмет "Захист Вітчизни" у місті Бердичеві Житомирської області.
Ми повністю підтримуємо думку наших колег із П'ятихатського району Дніпропетровської обла'сті, яку вони висловили у відкритому листі до редакції вашого журналу (№2(54) лютий 2011 р.) стосовно повернення військовим керівникам статусу заступника директора з військово-патріотичного (національно-патріотичного) виховання.
Дійсно, чомусь у бухгалтеріях органів освіти на місцях вважають, що військово-патріотичне виховання здійснюється лише з учнями 10-11-х класів, які вивчають предмет "Захист Вітчизни". Тому у нашому місті деяким військовим керівникам у школах, в яких не має 10 або 11-го класу, військово-патріотичну роботу взагалі не оплачують, тоді як адміністрація школи як і раніше вимагає проведення різноманітних заходів. А на якій підставі? Адже ми отримуємо гроші лише за проведені уроки.
Але, мабуть, люди з органів освіти, які затверджують або погоджують щорічну тарифікацію вчителів у навчальних закладах, не розуміють, що військово-патріотичне виховання учнів - це цілеспрямований, багатоступеневий та системний процес, який повинен пронизувати навчально-виховну діяльність у школах 1, 2 та 3 ступенів, тобто проводитись із учнями 1-11-х класів. Адже справжнього патріота України можливо виховати лише з дитинства і причому тільки спільними зусиллями школи та сім'ї.
Також керівникам органів освіти слід нагадати, що згідно із національною доктриною розвитку освіти України, яка затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. за №347, головними складовими цього процесу є громадянське та патріотичне виховання. Воно має здійснюватись на усіх етапах(!) навчання дітей та молоді й забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, збагачувати на цій основі інтелектуальний потенціал народу, виховувати громадянина, здатного до самостійного мислення.
А Концепція допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді, яка схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 р. №948, визначає одним із завдань військово-патріотичного виховання молоді створення саме системи на державному рівні. А про яку систему може йти мова, коли, на думку "фахівців," воно здійснюється лише у 10 та 11-му класах.
Водночас відповідальність за організацію та проведення військово-патріотичного виховання молоді на місцях несуть (у межах своїх повноважень) міністерства та інші центральні й місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Не слід також забувати, що згідно із цим документом саме директори навчальних закладів несуть відповідальність за стан військово-патріотичного виховання у навчальному закладі. Тобто вони повинні бути безпосередньо зацікавленні у якісній роботі викладача у цьому напрямку виховання підростаючого покоління і створити максимально сприятливі умови для творчої та цілеспрямованої праці вчителя.
Тож виходить що усі, хто безпосередньо відповідає за організацію військово-патріотичного виховання у навчальних закладах на місцях, свідомо (мабуть, в цілях економії коштів та отримання за це премій!) уникають цього напрямку роботи або перекладають це завдання на плечі військових керівників на безоплатній основі. Вибачте, шановні, ми так працювати не будемо і не хочемо!
Звісно, можна і в цьому випадку звернутись до свідомості вчителів, їхньої активної громадянської позиції, ентузіазму. Але ж ми не відмовляємось від виховання справжніх патріотів Вітчизни. Ми просто хочемо отримувати відповідну заробітну плату за безліч годин, витрачених (в переважній більшості понад встановлену норму) на підготовку та проведення різноманітних заходів, які так подобаються дітям.
Але якщо держава (в обличчі органів управління освітою на місцях) не звертає на це увагу та не виконує вимоги законодавчих актів, ми спільними зусиллями повинні нагадати можновладцям про їхні зобов'язання перед законом щодо військово-патріотичного виховання учнівської молоді. Невже вони не розуміють, що вчителі Захисту Вітчизни, які цікаво організовують позакласні заходи та гурткову роботу із військово-патріотичного виховання молоді, є потужним творчим осередком цієї роботи у навчальному закладі, що забирає значну частину учнів з вулиці або відриває їх від екранів комп'ютерів. А далі ще гірше. Нині, коли у загальноосвітніх школах України введено нову програму із Захисту Вітчизни, яка у нашому місті передбачає проведення лише 1 години занять на тиждень, а позакласна робота взагалі не буде оплачуватись (про це нас вже повідомили стосовно 2011-2012 н.р.], більшість справжніх фахівців змушені будутьзалишати навчальні заклади, бо за 100-200 грн. в місяць (лише за прочитані години) ніхто працювати не буде, навіть у двох школах одразу. А директори будуть довантажувати (до 18 год. ставки) інших вчителів годинами нашого предмета. Невже вчитель фізкультури, історії чи праці, зможе краще за нас виконати вимоги державної навчальної програми та організувати військово-патріотичне виховання школярів? Невже керівники навчальних закладів та органів освіти не розуміють, що на цьому питанні не потрібно економити, бо інакше нас чекає сумне майбутнє без національної пам'яті, героїчних спогадів та прикладів про справжніх патріотів країни?
На нашу думку, в умовах сьогодення найбільш виправданим, мудрим та розумним рішенням, від якого виграє і держава і школа, буде введення посади заступника директора з військово-патріотичного (національно-патріотичного) виховання у закладах освіти України із встановленням гідної оплати праці (або ж хоча б із збереженням існуючого сьогодні рівня - 562 грн. за 9 позаурочних годин на тиждень), причому не враховуючи загальну кількість класів або учнів у школі. Адже процес виховання не обмежується кількістю, а характеризується якістю.
На жаль, таку посаду у нових типових штатних нормативах загальноосвітніх навчальних закладів, які затверджені Наказом МОН №1205 від 06.12.10 р. та вступлять у дію з 1 вересня 2012 року, не передбачено.

Але час для того, щоб виправити цю ситуацію, у нас є. Приєднуйтесь, шановні колеги. Не стійте осторонь проблеми виховання підростаючого покоління.

З повагою викладачі предмета "Захист Вітчизни": капітани запасу Лавренов О.В. (ЗОШ №6 та № 10) та Шаповал В.В. (ЗОШ №3), майор запасу Ярчук В.І. (ЗОШ №12), підполковник запасу Пономаренко М.М. (ЗОШ №2 та ЗОШ №5) м. Бердичева та інші.

Висловитися з теми відкритого листа можна на форумі сайту "Обговорення проблем" - тема:"Програма предмета "Захист Вітчизни" (нова)
Переглядів: 894 | Додав: varlakov

Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Погода в Мелітополі
КАЛЕНДАР
Захист Вітчизни
Знаки розрізнення ЗСУ
Статути Збройних Сил України



Мілітарні сайти










 СОУ
Кнопка сайту

Статистика сайту

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ
© 2016